Блоги

Автор: Ярополк Пшик, фізичний терапевт, директор Медичного центру фізичної терапії та медицини болю “Інново”

У статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я, який затвердили 1946 року, є визначення терміну “здоров’я”. Отже: “Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутності хвороби чи фізичних вад. Кожна людина має право використовувати усі надбання галузі медицини для кращого та швидшого одужання”.

Фізична реабілітація посідає перше та незамінне місце у відновленні людини після захворювання. Для того, аби досягнути швидкого результату реабілітації, розроблені клінічні протоколи та настанови, які чітко вказують, коли та як слід діяти. Таким чином, довільний підхід нівелюється та не визнається.

Автор: Ірина Кондратюк, менеджер із зв’язків з громадськістю Центру фізичної терапії “Інново”

Коли пишу цей текст, на годиннику – о пів на другу ночі. Не можу заснути… Бо думаю про Емілію та Ксенію. Про двох чудових дівчаток із незвичними іменами. Я називаю їх маленькими принцесами. Емілії – 5 років, Ксенії – 9. Окрім незвичних імен, маленьких принцес об’єднує й те, що… дівчатка не можуть ходити. Тому в суспільстві їх називають дітьми з особливими потребами.

Одного разу під час консультації у нашому медичному центрі тато дитини розповідав її історію хвороби. Чоловік говорив дуже фахово та вичерпно, відтак у нас склалося враження, що він є медичним працівником. Та на запитання, чи він є лікарем, тато дитини, яка має складне захворювання, відповів: “Ні, просто довелося…”. Нерідко люди, у яких народжуються особливі діти, проти своєї волі стають в певній мірі фахівцями у сфері, в якій диплом видає не університет, а життя.

“Більше ніколи нікому не говоріть такого, як ви сказали мені”, – з телефонного дзвінка із такими словами розпочався один робочий день у дитячому відділенні нашого медичного центру. Телефонувала мама, яка днями була у нас на консультації з приводу стану здоров’я своєї дитини. Висновком наших лікарів після огляду дитини було те, що її стан здоров’я є настільки важким, що не дозволяє їй проходити курс фізичної терапії у нашому центрі. Навіть більше: фізична терапія як така є протипоказаною цій дитині, адже фізичне навантаження є для неї виснажливим.

Автор: Захар Козій, фізичний терапевт Медичного центру фізичної терапії та медицини болю “Інново”

Пригадую свій перший робочий день в реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами. Я приїхав на роботу швидше, з самого зранку, щоб не запізнитися. Дивлюсь: всі вже кудись збираються. А я знав, що працівники цього реабілітаційного центру дуже часто відвідують з дітьми якісь особливі місця: їздять або на джерело, або на прогулянку в парк, або в кіно, в театр чи на якусь виставку. Але не мав уявлення, куди ми їдемо цього разу. Знаєте, як то: перший день на роботі? Якось так не по собі. Я ще в такій “шкаралупі” від всіх, не знаю, хто є хто. Згодом довідався, що ми їдемо на джерело в Раківець. Я допоміг водіям повантажити візки в автомобіль. Всі сіли в машини. Мені дали на руки одну дитинку, трирічного хлопчика. І ми поїхали.

Під час одного заняття з фізичної терапії у нашому медичному центрі дитина виглядала дуже втомленою, хоча розпочала курс реабілітації лише кілька днів тому і ще не мала б надто виснажитися. У розмові з фізичними терапевтами вона розповіла, що після заняття в “Інново”, яке триває дві з половиною години, її мама, замість того, щоб дати дитині відпочити після фізичного навантаження, одразу везе її до якоїсь жінки на масаж. І, як було зрозуміло зі слів дитини, там їй застосовують і мануальну терапію.