Блог компанії

Міфи про біль у спині

Міфи про біль у спині

Автор: Артем Згурський

З якими причинами ви пов’язуєте виникнення болю в спині? На особистому досвіді можу сказати, що найчастіше проблеми хребта пов’язують зі зміщеними дисками або хребцями, остеохондрозом, протрузіями, грижею міжхребцевого диска, поганою поставою, слабкими м’язами, асиметрією нижніх кінцівок, тазу та інших структур людського тіла. На цю тему є величезна кількість інформації, але що  правда, а що вигадка?

Серед людей є багато міфів щодо методів діагностики та лікування болю в спині. Деякі методи так давно застосовуються в терапії болю, що, навіть, не виникає думки про відсутність наукових доказів такого лікування. У минулій статті ви дізналися, що біль у спині може бути двох видів: специфічний та неспецифічний. Сьогодні ми поговоримо та розвінчаємо популярні міфи щодо болю в спині.

Для початку я хотів би навести чудову цитату зі статті The New York Times:

«Я думаю, що ефект плацебо не тільки в пацієнтів, але і в лікарів».

У статті йдеться про те, що деякі хірургічні методи лікування захворювань опорно-рухового апарату не кращі фізіотерапевтичного лікування та плацебо. І це стало відомо тільки зараз, завдяки аналізу багатьох досліджень.

Міф 1. Якщо захворіла спина, обов’язково потрібно зробити МРТ

Почнемо з головної помилки в діагностиці болю. Пов’язувати біль зі змінами на МРТ логічно та зручно. Однак, більшість людей мають проблеми з хребтом на знімках, а проте відчувають себе прекрасно та ведуть активний спосіб життя. Тому МРТ потрібно призначати тільки за наявності показів для дослідження. До них належать ознаки серйозних патологій — червоні прапори. МРТ може призначати тільки фахівець після консультації. Як показує систематичний огляд і мета-аналіз, призначення негайного МРТ під час лікування неспецифічного болю в спині без ознак серйозних патологій не рекомендується, оскільки не покращує результати лікування. До ознак серйозних патологій належать: оніміння промежини, порушення функцій тазових органів, слабкість у ногах, лихоманка, травми, попередня історія раку, постійний біль, незалежний від положення тіла та часу доби, виражений біль вночі або виражена ранкова скутість, раптова втрата ваги (понад 5 кг) за останні 3 місяці без очевидних причин.

Міф 2. Основною причиною болю в спині є остеохондроз, протрузії та грижі

Зміна міжхребцевих дисків із віком — це нормальний процес. Тому остеохондроз не потрібно лікувати — це неможливо. Лікування необхідно тільки у разі юнацького остеохондрозу, який проявляється у вигляді захворювань Осгуда Шляттера, Шейермана, Пертеса. Повторюся, що здебільшого люди мають різні зміни хребта на МРТ (ознаки остеохондрозу, протрузій, гриж, екструзії і т.ін.), але в них нічого не болить. Наприклад, у дослідженні The New England Journal of Medicine, тільки 36 % з 98 % безсимптомних учасників дослідження мали нормальний стан хребта. В іншому дослідженні вивчали значення даних МРТ поперекового відділу хребта для прогнозу болю в безсимптомних людей у наступні 7 років. Дослідження показало, що не було зв’язку між болем, що виник і важкістю дегенеративно-дистрофічних змін хребта.

Усе це означає, що біль не має причинно-наслідкового зв’язку зі зміною хребта. На виникнення болю в спині впливають не тільки біологічні чинники, але також психогенні та соціальні.Міф 3. Біль виникає в результаті порушення постави, різної довжини ніг та інших асиметрій людського тіла 

Давайте подумаємо логічно, якщо наше тіло настільки вразливе, то як ми взагалі живемо? Асиметрії тіла є нормальними варіаціями, а не патологією. Це одне з найбільш поширених помилок у лікуванні захворювань хребта та м’язово-скелетного болю. Наше тіло прекрасно може адаптуватися до будь-яких умов, якщо для цього є необхідні функціональні можливості. Давайте подивимося, що говорить наука з цього приводу.

 За результатами систематичного огляду, зміна вигинів хребта не має зв’язку з болем у спині. Різна довжина ніг і асиметрії тазу не мають кореляції з болем, згідно з науковою роботою доктора остеопатії Е. Ледермана. Свого часу сформувалася гіпотеза про верхній та нижній перехресний синдром, як однієї з причин болю. Згідно з трактуванням нижнього перехресного синдрому, біль у попереку виникає через збільшення поперекового лордозу й переднього нахилу тазу в результаті ослаблення великих сідничних м’язів і прямих м’язів живота. Відповідно, збільшувалася активність м’язів згиначів стегна й розгиначів спини. Але й тут неточність. Згідно зі статистикою, зі 120 здорових учасників дослідження, 85 % чоловіків і 75 % відсотків жінок мали передній нахил тазу. Тому всі структурні порушення повинні розглядатися індивідуально, з огляду на больові положення й рухи.

 

Міф 4. Мануальний терапевт може поставити хребці на місце

Кожен грамотний мануальний терапевт ніколи такого не скаже. Головним доказом того, що хребець став на місце є хрускіт під час маніпуляції. В усякому випадку, багато хто так думає. Ви повинні розуміти, що хрускіт виникає в момент утворення бульбашок у синовіальній рідині під час руху в суглобі. Але найцікавіше те, що маніпуляції на хребті дають однаковий результат як із хрускотом, так і без нього. Чому так відбувається? Тому що нічого не стає на місце, а негайний терапевтичний ефект досягається завдяки подразненню соматосенсорної системи під час самого руху.

Міф 5. Грижу міжхребцевого диска потрібно тільки оперувати

Згідно з систематичним оглядом 2017 року, спонтанна резорбція — зменшення грижі, проходить у 66,66 % випадків. Тому, передусім, рекомендується застосовувати консервативні методи лікування. І тільки після цього розглядати питання про хірургічне втручання. Невідкладна хірургічна допомога необхідна тільки в разі оніміння промежини й порушення тазових функцій.

Міф 6. Відновити міжхребцевий диск можливо з допомогою хондропротекторів

Як часто ви чуєте рекомендації того, що хондроїтин і глюкозамін здатний поліпшити стан хрящової тканини? Багато людей, навіть, відчули ефект на собі, але це не більше, ніж плацебо і природні процеси відновлення організму. Згідно з багатьма дослідженнями, застосування хондропротекторів не має ніякої терапевтичної користі. Якщо ви хочете поліпшити стан міжхребцевих дисків, то в цьому допоможуть тільки вправи і фізична активність.

Міф 7. У разі болю в спині не можна піднімати важкого й займатися спортом

Це одна з найбільш згубних помилок для здоров’я людини. Навіть у гострій стадії болю необхідно залишатися максимально активним, адже це дозволяє краще впоратися з болем і швидше відновитися. На даний момент, фізичні вправи вважаються найефективнішим засобом терапії болю опорно-рухового апарату. Головне — уникати рухів, які посилюють симптоми. Вправи повинні виконуватися з поступовим збільшенням навантаження і відповідати рівню фізичної підготовки, функціональним можливостям і вподобанням. Будь-який вид фізичних вправ буде давати позитивний результат у довгостроковій перспективі (після 6 місяців). Наприклад, систематичний огляд 2014 року показав, що використання вправ на зміцнення м’язів кора не є більш ефективними, ніж будь-який інший вид активних вправ у довгостроковій перспективі.

Висновки. Чому так сталося?

Одна з причин — це сліпа віра в методи терапії. Наукові дослідження показують, що ефективність багатьох методів менша, ніж спочатку було заявлено або вона зовсім відсутня.

Незважаючи на багато клінічних рекомендацій, є величезний розрив між практикою й науковим доказом ефективності терапії болю в спині. Багато методів діагностики й лікування є дорогими, недоцільними та малоефективними. Більшість помилок є результатом неправильного розуміння патогенезу болю опорно-рухового апарату в медичних фахівців, пацієнтів, засобів масової інформації та широкої громадськості. Тому необхідні більш оптимальні підходи в терапії болю з урахуванням біологічних, психологічних, соціальних і культурних чинників, про які ми будемо говорити в наступних публікаціях.

Оригінал статті за посиланням: https://sportcasta.com/trainer/training/zdorovye/myfy-o-bolyah-v-spyne
Chou R, Fu R, Carrino JA, Deyo RA. Imaging strategies for low-back pain: systematic review and meta-analysis. Lancet. 2009;373(9662):463-472.
Magnetic Resonance Imaging of the Lumbar Spine in People without Back Pain
Maureen C. Jensen, Michael N. Brant-Zawadzki, Nancy Obuchowski, Michael T. Modic, Dennis Malkasian, and Jeffrey S. Ross.
Borenstein, David G.; O’Mara, James W. Jr.; Boden, Scott D.; More
JBJS. 83(9):1306-1311, September 2001.
Gregory N. Kawchuk, Jerome Fryer, Jacob L. Jaremko, Hongbo Zeng, Lindsay Rowe, Richard Thompson “Real-Time Visualization of Joint Cavitation” PLoS ONE April 15, 2015 doi:10.1371/journal.pone.0119470
J Orthop Sports Phys Ther. 2018 Mar;48(3):137-145. doi: 10.2519/jospt.2018.7738. Epub 2018 Feb 6.