Блог компанії

Сучасне трактування м’язового болю

Сучасне трактування м’язового болю

Більшість пересічних громадян не здогадується, що м’язовий скелет людини представлений не лише м’язовою тканиною. Саме через це незнання, люди часто неправильно трактують біль, що виникає в їхньому тілі і, навіть, можуть завдавати собі шкоди. У статті розповідаємо про сучасне трактування м’язового болю, а саме – міофасціальний больовий синдром.

Зв’язки та фасції – ось ті складові нашого тіла, про які багато хто, чомусь, забуває. Фасція – це особливий вид гнучкої сполучної тканини організму людини. Її функція – підтримувати, стабілізувати м’язи, а також відокремлювати їх один від одного. Якщо звичайний м’язовий біль – поверхневий, то міофасціальний – глибинний і необхідно знати спеціальну техніку фізичної терапії, за допомогою якої позбавлятися від такого болю.
Такий біль виникає, коли фасція зменшується (стискується). В результаті такого зменшення фасція стає тісною для м’язу, і йому під впливом тиску, доводиться самому рефлекторно стискатися. Як тільки м’язове стиснення досягає певної сили, м’яз автоматично затискає нервові закінчення, вени і артерії, які проходять крізь нього. Але найголовніше – затиснутий м’яз вже не зможе нормально скорочуватися. Такий м’яз починає гірше працювати та слабне, а ви відчуваєте біль.

Які симптоми міофасціального больового синдрому?

Раніше такий синдром мав безліч назв, а все тому, що біль може виникнути в будь-якому місці тіла людини, – від того місця й походила назва. Наприклад: реберно-лопатковий синдром, лікоть тенісиста, потилична невралгія і т.п.

Симптоми для синдрому необхідно розглядати компексно, тому якщо ви відчуваєте ускладнену рухливість та біль в попереку, хребті, суглобах, головний біль, утруднене ковтання, задишку, порушення серцевого ритму і, якщо біль збільшується під час напруження м’язу та його охолодженні і, навпаки, зменшується під дією тепла та в стані спокою – це може бути сигналом для відвідування фізичного терапевта.
Особливий симптом міофасціального синдрому – наявність, так званих, «тригерних» точок, яким характерний особливо високий рівень болю, що поширюється в інші частини тіла. При натисненні на таку точку пальцем ви відчуваєте біль. Тригерні точки можна поділити на два типи: латентні (приховані) та активні. Якщо на перший тип пацієнт інколи може, навіть, не зважати та терпіти больові відчуття, то активні точки – викликають сильний дискомфорт та біль. Точки можуть аквтивізуватися одна одною та повертатися в латентний стан, якщо пацієнт довго перебуватиме в стані спокою. Часто при активній тригерній точці ви можете відчувати оніміння та парастезії.

Ще один симптом – вегетативна дисфункція організму (при сильно вираженому міофасціальному синдромі). Перевантаження нетренованих м’язів та малорухливий спосіб життя переміщує вас у зону ризику виникнення синдрому.

Які причини виникнення міофасціального больового синдрому?

  • Дисбаланс розподілу навантаження на всі групи м’язів, що може з’явитися як наслідок при порушенні кісткового апарату людини (плоскостопість, тазова деформація, різниця в довжині ніг)
  • Порушення постави, однотипна трудова діяльність (навантаження одної й тої ж групи м’язів щодня)
  • Тривале перебування у вимушеній робочій позі (робота за комп’ютером і т.п.)
  • Тривале перетиснення м’язів (наприклад, медичним лангетом при неправильному накладенні під час перелому кістки)
  • Застуди і переохолодження
  • Суглобові захворювання
  • Захворювання внутрішніх органів (виразкова хвороба шлунку, інфаркт і стенокардія, ниркові патології і гінекологічні проблеми)
  • Надлишкова маса тіла
  • Психічні порушення, нервове виснаження, часті стреси (стан тривоги супроводжується м’язовою напругою)

Чому раніше я не чув/чула про таке захворювання?

Раніше міофасціальний біль неправильно трактували, як і деякі інші хвороби (наприклад, міозит) або його розвиток пояснювали іншими причинами (наприклад, стиснення нерву). Сьогодні ж, – це симптом експериментально встановленого м’язового захворювання. За своїми симптомами, міофасціальний больовий синдром часто плутали та й досі плутають з іншими захворюваннями. Оскільки неускладнені тригерні точки, що були активовані в результаті незвичної фізичної активності чи перевантаженні м’язів, мають здатність спонтанно змінюватися та, навіть, зникати – пацієнти часто не зважають на них та не відвідують фізичного терапевта. Важливо розуміти біль свого тіла та вчасно звертатися за допомогою та діагностикою, адже хронічний міофасціальний больовий синдром потребує довгого лікування.

Як проходить лікування?

 Як і фактори, що впливають на виникнення синдрому, лікування повинне бути комплексним. Недостатньо просто діяти на тригерні точки задля усунення больових відчуттів. Необхідно усунути причину виникнення таких точок та усі фактори ризику повторної їх появи.

  • Діагностика синдрому (загальний огляд пацієнта, виявлення тригерних точок)
  • Усунення причин виникнення болю (наприклад, робота над поставою, зміна режиму праці, мануальна терапія і т.п.)
  • М’язова релаксація (масаж, фізична терапія)
  • Медикаментозна терапія (зняття болю)
  • Реабілітація пацієнта (створення нового стереотипу руху)

 Як запобігти міофасціальному больовому синдрому?

Будь-яка профілактика в сфері фізичної терапії потребує, перш за все, вашої уваги до себе. Не відкладайте турботу про своє здоров’я на потім! Зміцнюйте свій м’язово-зв’язковий апарат, стежте за тим, аби ваша постава була правильною, забезпечте собі повноцінний сон та здорове харчування, не перевтомлюйтеся. Працюйте над зміцненням своєї імунної системи та уникайте шкідливих звичок. Не потрібно адаптуватися до болю в спині та відкладати на майбутнє візит до фізичного терапевта, адже міофасціальний больовий синдром може переходити в хронічну форму та ускладнюватися і на його ліквідацію потрібно буде набагато більше часу та коштів.