Блог компанії

Які бувають труднощі в комунікації та як їх долати?

Які бувають труднощі в комунікації та як їх долати?

Підготувала: Христина Галущак психолог дитячого відділення Медичного центру фізичної терапії та медицини болю “Інново”

Усе, що ви хотіли знати про комунікацію з вашими дітками. Чому ми спілкуємося, які труднощі можуть виникнути під час цього? Який вплив має дитячий церебральний параліч на комунікацію дитини та які бувають альтернативні способи спілкування – читайте в статті.

Комунікація – це спосіб у який ми розуміємо повідомлення від інших людей, і спосіб у який ми виражаємо наші думки, потреби та почуття.

Для чого нам необхідна комунікація:

  • встановлювати стосунки, дружити;
  • обмінюватись інформацією, ідеями, давати вказівки;
  • повідомляти про потреби та бажання;
  • розвивати когнітивні навики (допомагає нам запам’ятовувати, планувати, розв’язувати проблеми);
  • стати щасливим і успішним членом суспільства.

Це все формує цикл комунікації, який часто є порушеним у дітей із церебральним паралічем.

Чому дитина з ДЦП може мати труднощі з комунікацією?

На цьому малюнку показано, що для комунікації без труднощів повинні добре працювати різні частини мозку. Вона включає ті частини мозку, які контролюють рухи тіла, відповідають за перетворення інформації від органів чуття, а також частини, які задіяні в процесах мислення, запам’ятовування та розуміння.

Слід узяти до уваги, що діти з ДЦП можуть мати труднощі в одній чи кількох зі згаданих областей. Чим більше порушень є в дитини, тим більше труднощів буде в неї в комунікації.

Для того, щоби зрозуміти повідомлення нам необхідно:

  • вуха та очі, щоби почути побачити повідомлення;
  • частина мозку, яка надасть змісту тому, що ми побачили чи почули (інтелект).

Для вираження власного повідомлення нам необхідно:

  • інтелект, для того щоби знати, як виражати свої повідомлення;
  • рот (язик), голосові зв’язки щоби перетворювати звуки в слова;
  • контроль над частинами тіла для виконання жестів.
На скільки труднощі залежать від міри та області ураження мозку?

Дитина, яка має ДЦП та інтелектуальну неповносправність матиме труднощі з двома частинами: розумінням та висловлюванням (експресією).

Дитина, яка має ДЦП та не має інтелектуальної неповносправності:

  • не буде мати труднощів із розумінням;
  • якщо дитина говорить вона зможе виражати свої повідомлення (хоча вони можуть бути трохи менш зрозумілі);
  • якщо дитина не говорить їй може бути важко виражати свої повідомлення (часто такі діти отримують ярлик розумової неповносправності)така дитина потребуватиме навчання та заохочення до використання інших способів вираження своїх повідомлень (оскільки цикл комунікації порушується). 

Навички комунікації формуються згідно з віковим розвитком дитини

Що є найважливішим з того, що ви можете зробити для розвитку комунікативних здібностей вашої дитини?

ГОВОРІТЬ З НЕЮ!

Ось декілька ідей, як говорити з дитиною, щоб їй було легше почути та зрозуміти вас:

ІНШІ СПОСОБИ КОМУНІКАЦІЇ

Діти з церебральним паралічем часто потребують альтернативних способів комунікації для підтримки мовлення або замість нього.

Спочатку всім малим дітям із ЦП потрібно допомогти розвивати всі можливі методи спілкування. У міру підростання дитини, якщо стане зрозумілим, що мовлення буде її основним методом спілкування, зосередьтесь на розвитку саме мовлення. Вміння розмовляти є тим, що зможе найлегше поєднувати дитину з іншими людьми.

Тим не менше, для багатьох дітей із ЦП стає очевидним, що мовлення не буде їхнім основним способом комунікації. Тож ми мусимо зосередитися на розвитку навичок для альтернативних способів спілкування.

Приклади невербальних способів комунікації (без використання слів):

  • голос (плач, сміх, інші звуки);
  • рухи тіла (кивання головою, знизування плечима);
  • вираз обличчя (усміхатись, хмуритись, робити “великі очі”);
  • жести (махати “па-па”, іди сюди, великий/малий);
  • показувати (пальцем або очима);
  • писати чи малювати.

Чому важливо розвивати в дітей навички для альтернативного спілкування?

Дуже важливим є заохочувати дитину, яка має труднощі в спілкуванні розуміти свої базові потреби, для того щоби вона ставала більш незалежною.

Приклад базових потреб:

Використання жестів, виразів обличчя/міміки та звуків

Ідеї для заохочення дитини у використанні звуків, жестів та міміки для вираження потреб.

  • Говоріть із дитиною про те, чого вона потребує, чи що вона би хотіла, щоби ви зробили для неї. Домовтеся з нею, щоби вона показала вам, як вона буде позначати свої щоденні потреби, такі як: «я голодна», «я хочу пити», «я хочу відпочити», «мені холодно», а потім попрактикуйте це разом. Заохочуйте дитину давати знак «так» чи «ні», коли запитуєте в неї щось, наприклад, чи вона голодна, чи хоче пити та ін.
  • Намагайтеся зрозуміти, коли дитина жестом, голосом чи мімікою виражає щось.
  • Покажіть дитині як робити жест і допоможіть його зробити її рукою.
  • Заохочуйте дитину робити вибір. Запитайте, наприклад, «ти хочеш молоко, чи воду?»
  • Важливим є миттєво реагувати на кожну спробу дитини ініціювати спілкування.

Використання картинок

Ідеї для заохочення дитини використовувати картинки для спілкування.

  • Почніть із того, що будете показувати дитині об’єкти чи людей. Потім співставляйте ці об’єкти чи людей із відповідними картинками. Згодом попросіть дитину показувати тільки на картинці.
  • Деякі діти можуть мати лише кілька базових картинок, які вони використовують час від часу для вираження своїх потреб. Інші можуть мати велику колекцію картинок для досить складної комунікації. Картинки можуть позначати соціальні ситуації, людей, речі, дії, почуття, щоденні потреби.

Коли необхідно заохочувати дитину до альтернативних способів комунікації?

Коли в дитини є труднощі з висловленням повідомлень через мовлення а, особливо, якщо вона розчаровується через неможливість бути зрозумілою іншими.

Хто має бути залучений, якщо ви вирішили, дати вашій дитині можливість використовувати мову жестів чи картинок? Чому?

Важливо, щоби кожен, хто взаємодіє з вашою дитиною знає та використовує ті самі знаки чи картинки, що й ваша дитина й залучає її тим самим до розмови. Це може бути родина, вчителі, інші люди, які можуть подбати про вашу дитину…

Тільки повторення та наполегливість допоможуть дитині освоїти новий для неї спосіб комунікації. Якщо люди не будуть відповідати на її спроби спілкуватися, вона не буде мотивованою використовувати його.

ВПРАВИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ КОМУНІКАЦІЇ

Заохочуйте дитину до зорового контакту.

  • Наблизьтесь обличчям до обличчя вашої дитини й говоріть до неї. Намагайтесь заохотити дитину подивитися на вас.
  • Назвіть ім’я дитини; коли вона подивиться на вас, винагородьте її усмішкою чи словами. Використовуйте активно та різноманітно міміку.
  • Співайте дитині пісеньки. Дітям подобається ритм.
  • Грайтесь у «ку-ку».
  • Попросіть дитину подивитися на різні об’єкти. Яскраві чи блискучі предмети будуть привертати її увагуви також можете використовувати предмети щоденного вжитку з різними текстурами чи звуками. Дозвольте дитині гратись і досліджувати предмети. Розповідайте дитині про різні предмети.

Заохочуйте дитину дотримуватися своєї черги під час спілкування.

  • Коли дитина видасть якийсь звук, використає якийсь вираз обличчя чи рух, скопіюйте її й повторюйте по-черзі з дитиною.
  • Реагуйте моментально на будь-яку спробу дитини ініціювати спілкування.
  • Плесніть у долоні, а потім попросіть дитину плеснути, або допоможіть їй це зробити.
  • Тримаючи м’яч навпроти дитини попросіть її почекати, а потім штовхнути його.
  • Увімкніть дитині музику на телефоні чи т.п. Коли вона закінчиться почекайте на відповідь/реакцію дитини перед тим, як включати її знову.

Заохочуйте дитину робити вибір.

  • Давайте дитині вибирати, чим вона хоча бавитись, чи що хоче їсти.
  • Показуйте їй предмети так, щоби вона могла якнайкраще їх бачити. (Візьміть один предмет, покажіть його дитині і скажіть що це; заберіть його; тоді покажіть інший предмет і скажіть що це; заберіть його. Тепер покажіть дитині обидва предмети — краще на деякій відстані один від одного — і попросіть дитину вибрати один. Запитайте, наприклад, «ти хочеш воду чи молоко?», або «ти хочеш м’ячик чи ляльку?». Зачекайте на відповідь. У якості відповіді дитина може показати рукою/пальцем чи подивитися на один із предметів. Дайте його дитині відразу і скажіть: «ти вибрав м’ячик подивившись на нього, давай пограємось ним».)
  • Робити вибір є важливим для дітей, які починають освоювати інші способи спілкування, ніж мовлення.

Допоможіть дитині краще розуміти.

  • Розповідайте дитині про те, що відбувається довкола неї. Показуйте їй, про що ви говорите і, якщо, можливо, давайте їй ці речі, щоби вони подивилась або доторкнулась. Кажіть дитині назви різних предметів протягом щоденних активностей. Наприклад, під час одягання: «це твоє взуття; це твоя куртка, вона тепла, попробуй яка вона м’яка…»
  • Згодом ви зможете попросити дитину розпізнавати об’єкти; покажи мені своє взуття; де є крісло? Тощо.
  • Ви можете вивчати з дитиною різні категорії, наприклад, частини тіла, тварин, їжу, предмети вдома, людей, яких дитина знає.

Завантажити картки pecs