Блог компанії

Харчування дітей з церебральним паралічем

Харчування дітей з церебральним паралічем

Підготувала: Адріана Романів лікар-педіатр дитячого відділення Медичного центру фізичної терапії та медицини болю “Інново”

Більшість дітей з особливостями розвитку зазнають труднощів у харчуванні. Церебральний параліч веде до порушення функцій усіх груп м’язів, зокрема м’язів, які беруть участь у процесі прийому їжі (м’язи обличчя, язика, глотки, гортані, дихальних м’язів), що знижує якість основних ланок процесу харчування: смоктати, кусати, жувати, ковтати та пити. Це, так само, створює ймовірність розвитку недостатнього харчування, затримку росту та розвитку інших проблем.

Нутрітивна підтримка таких дітей повинна бути спрямована на оптимізацію якості життя дитини та сприяти доброму загальному самопочуттю та забезпеченню необхідної кількості енергії та основних нутрієнтів.

З метою оцінки функціональності дитини з церебральним паралічем використовується класифікація здатності вживати їжу та пиття (EDACS Eat and Drink Classification System).

I рівень — дитина їсть і п’є безпечно й уміло;

II рівень дитина їсть і п’є безпечно, але з певним обмеженням уміння;

ІІІ рівень — дитина їсть і п’є з певним обмеженням безпеки; можливе обмеження уміння;

IV рівень — дитина їсть і п’є зі значно обмеженою безпекою;

V рівеньдитина неспроможна безпечно їсти й пити — розглядається можливість використання трубки для ентерального харчування.

Залежно від ступеня важкості дитячого церебрального паралічу, супутніх проблем із процесом травлення (оральні сенсомоторні розлади, гіперсалівація, гастроезофагальний рефлюкс, закрепи), функціональної здатності дитини та інших чинників (антиконсульсивна терапія, проносні засоби, низький руховий режим, наявність гіперкінезів), ефективна нутрітивна підтримка має включати:

  • правильне положення дитини: у випадку, якщо дитина не сидить самостійно, необхідно забезпечити таку позицію дитини під час годування, яке зменшить прояви патологічних рефлексів і таким чином покращить контроль м’язів;
  • готування їжі: важливо регулювати текстуру та консистенцію харчування (їжа у вигляді пюре, подрібнена чи перемелена для більш приємного та безпечного процесу споживання їжі, пом’якшення шляхом додавання бульйонів, соусів, соків чи молока, а також загущення рідини для оптимізації ковтання).
  • способи годування: важливо організувати час прийому їжі протягом дня (менші порції — частіший прийом); дотримуватися відповідної перерви між порціями їжі та ковтанням напоїв, щоби забезпечити процес ковтання.

У деяких випадках діти з церебральним паралічем потребують застосування зонда або гастростоми для часткового або постійного вживання їжі.

  • що давати у їжу: якщо виникають проблеми з задишкою, рефлюксом або були випадки аспіраційної пневмонії, важливо уникати продуктів, які можуть провокувати ці стани (горіхи, насіння та тверді продукти).
  • забезпечення належного догляду за ротовою порожниною: тривале використання медикаментів (наприклад, протисудомних), наявність гіперсалівації, залишки їжі в порожнині рота можуть сприяти підвищеному ризику руйнування зубів, захворюванням ясен та бактеріальним інфекціям. Тому варто дотримуватись щоденної гігієни ротової порожнини та регулярно проходити огляд у стоматолога.

Харчування дитини повинне забезпечити оптимальну кількість енергії, компенсувати недоліки та покращити процес травлення, з огляду на:

  • потреби дитини в енергії. Кількість калорій для дітей із церебральним паралічем розраховується залежно від ступеня рухового рівня:
    • значно обмежена фізична активність — 10–11 ккал /см довжини тіла;
    • легка та середня активність — 14–15 ккал /см довжини тіла;
    • атетоїдна форма рухових розладів — гіперкалорійна дієта (у підлітковий вік до 6000 ккал/день);
    • до віку 2-х років енергетичні потреби ідентичні як для дітей без рухових порушень.
  • споживання оптимальної кількості рідини. З огляду на наявність у дитини гіперсалівації та закрепів, особливу увагу, треба звернути на споживання рідини дитини. Потреба розраховується з розрахунку на кг маси тіла:
    • 1–10 кг — 100 мл/кг;
    • 10–20 кг — 1000 мл + 50 мл/кг на кожний кілограм понад 10 кг;
    • понад 20 кг — 1500 мл + 20 мл/кг на кожний кілограм понад 20 кг.
  • забезпечення різноманітності харчування — споживання основних груп харчових продуктів:
    • овочі та фрукти різних кольорів: темнозелені, червоні, оранжеві;
    • зернові, бобові та горох;
    • молочні продукти;
    • білкова їжа (морепродукти, м’ясо, птиця, яйця);
    • горіхи та насіння;
    • рослинна олія.
  • споживання продуктів із високим вмістом кальцію та вітаміну Д: вживання в їжу молочних продуктів із низької жирності, а також морської риби (сардина, лосось).

У ситуації, коли дитина має низький руховий режим, тривало отримує протисудомні засоби та має недостатнє споживання їжі, рекомендовано додатковий прийом препаратів кальцію чи вітаміну Д.

Вік Потреба в кальції, мг/добу
<6 місяців 200 мг/добу
6-12 місяців 260 мг/добу
1-3 роки 700 мг/добу
4-8 років 1000 мг/добу
9-13 років 1,300 мг/добу
14-18 років 1,300 мг/добу
Вік Потреба у вітаміні D
Для немовлят, які отримують грудне годування 1000-1200 МО /добу
Діти, молодші 18 місяців, які отримують молоко (суміш), доповнене вітаміном D 600-800 МО/добу
Діти, молодші 18 місяців, які отримують молоко (суміш), не доповнене вітаміном D 1000-1200 МО/добу

Збалансоване харчування було названо чинником, що впливає на якість та тривалість життя дитини з церебральним паралічем. До інших чинників відносять рухові можливості дитини, навички самообслуговування й когнітивне функціонування. Розуміння та вплив на ці чинники, включно з проблемами харчування, може позитивно вплинути на функціональні можливості дитини.